ВСЕУКРАЇНСЬКА
НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ “ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА НІКОПОЛЬСЬКОГО
РАЙОНУ І ПРОБЛЕМИ ІСТОРІЇ ЗАПОРОЗЬКОГО КОЗАЦТВА”
Помітною і досить неординарною подією наукового
життя Нижньої Наддніпрянщини стало проведення Всеукраїнської науково-практичної
конференції “Історико-культурна спадщина Нікопольського району та проблеми
історії запорозького козацтва”, що проходила в м. Нікополі 11–13 жовтня
2001 року. Конференцію підготовлено і проведено Нікопольською районною
державною адміністрацією за сприянням Запорізького відділення Інституту
української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН
України та Запорізького наукового товариства ім. Я.Новицького.
В роботі конференції взяли участь представники
провідних наукових установ Києва, Харкова, Одеси, Дніпропетровська, Запоріжжя,
Острога, Бердянська, краєзнавці та науковці м. Нікополя. Відкрив пленарне
засідання член-кореспондент НАН України, завідуючий відділом Інституту
української археографії В.Наулко. З привітанням та побажанням плідної роботи до
учасників конференції звернувся заступник гетьмана українського козацтва,
старший науковий співробітник Інституту історії України НАН України
к.і.н. Т. Чухліб.
На пленарному
засіданні зацікавлення учасників конференції викликала доповідь д.і.н.,
член-кореспондента НАН України В. Наулка, присвячена листуванню видатного
українського етнолога Ф. Вовка з Д. Яворницьким та проблемі
збереження пам’яток історії Нікопольщини на початку ХХ століття. У доповіді д.і.н. А. Бойка
окреслено перспективи дослідження регіональної історії в сучасній вітчизняній
історичній науці. Доповідь к.і.н Л. Маленко була присвячена
висвітленню процесу становлення Азовського козацького війська та проблемам
збереження козацької спадщини.
Робота конференції проходила у чотирьох секціях:
- краєзнавчі аспекти дослідження
історико-культурної спадщини Нікопольського району,
- питання історіографії та джерелознавства в
дослідженні козацької проблематики;
- етносоціальні процеси в історії півдня
України XVI – XVIII ст.;
- проблеми історії запорозького козацтва.
На секційних засіданнях ґрунтовністю відзначались
доповіді та повідомлення, які стосувалися окремих проблем історії запорозького
козацтва. Зокрема, у повідомленні к.і.н. В. Мільчева була висвітлена тема перебування
запорожців у Банаті та Бачці наприкінці XVIIІ – на
початку XIX ст. Процесам нобілітації запорозької старшини після
зруйнування Запорозької Січі 1775 року була присвячена доповідь
Н. Суревої. У доповіді аспіранта Харківського національного університету
В.Майби були висвітлені деякі аспекти виникнення запорізького козацтва.
Аспірантка Одеського національного університету Т.Подкупко зупинилась на ролі
Чорноморської проблеми в державотворенні часів гетьмана Івана Виговського.
Науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства
ім. М.С. Грушевського к.і.н. В.Ринсевич поділився своїми дослідами
щодо інтитуляції вищих козацьких урядовців в імперативних документах як фактору
презентації політичного обличчя Гетьманщини другої половини XVII століття. Особливий інтерес викликала
представлена відомим дослідником південного краю, завідувачем кафедри
історіографії та джерелознавства Донецького національного університету
д.і.н. В. Пірком
доповідь стосовно Кальміуської паланки. Оригінальністю відзначалися доповіді
аспірантів Запорізького державного університету Г.Шпитальова — “Запорізьке
військо у другій половині 30-х років XVIII століття” та О. Мірущенка — “Земельне
питання в економічному розвитку Запорізьких Вольностей”. Велику зацікавленість
виявили учасники конференції до повідомлення співробітника Дніпропетровського
історичного музею ім. Д. Яворницького О. Піцик — “Кобзарство в
козацькім краї”.
Історія відродження козацьких формувань на півдні
України в часи Української національної революції 1917–1920 рр. була розкрита в
доповіді к.і.н. А. Мисечка (Одеський національний університет
ім. І. Мечникова) Оригінальну постановку питання щодо вивчення
наукової спадщини Д.Дорошенко подано у доповіді к.і.н. В. Андрєєва
(Херсонський державний педагогічний університет). Історіографічні аспекти
дослідження козацької колонізації українського Приазов’я викладені у доповіді
аспірантки Інституту української археографії та джерелознавства
Е. Єрмолаєвої. Проблемам динаміки етносоціальних процесів у
Новоросійському військовому поселенні 1817 – 1857 рр. Була
присвячена доповідь В. Цубенко (Одеський національний університет
ім. І. Мечнікова). Проблемам ставлення парафіяльного духовенства і
єпархіального керівництва півдня України до старообрядців в останній чверті XVIII – першій чверті XIX століття була присвячена доповідь
к.і.н. І. Лимана (Бердянський державний педагогічний інститут).
Поєднання в творчій атмосфері конференції молодих
наукових сил з широко відомими науковими іменами сприяло плідному
інтелектуальному спілкуванню. Учасники конференції відвідали могилу кошового
отамана І. Сірка, старі козацькі села Нікопольщини — Капулівку і
Покровське, взяли участь у святкуванні Днів козацької слави, що вперше
відзначалося на Нікопольщині у всеукраїнському масштабі.
На заключному пленарному засіданні науковці
висловили подяку голові Нікопольської районної державної адміністрації
В. Євтушенку та членам оргкомітету. Був відзначений високий організаційний
та методичний рівень проведення конференції та висловлене побажання подальшого
проведення на Нікопольщині конференцій з питань козакознавства з перспективою
перетворення їх на міжнародні й традиційні.
В.В.Грибовський